FAQ

Ні. Опіка над обраним вами ведмедиком чи вовчиком є виключно віртуальною. Ви можете особисто відвідати вашого ведмедика під час екскурсії і побачити як він живе.

За посиланням: https://whiterock.savewild.org/visiting_rules_ua/

Ні. Такий фізичний контакт є порушенням стандартів реабілітації диких тварин.

Ні.

Ми не розмножуємо тварин без участі у спеціалізованих племінних програмах. Усі наші тварини не мають племінної цінності і тому ми їх каструємо, якщо це можливо технічно.

Ми дуже дякуємо вам за небайдужість, але ні. На жаль, окрім добрих, в світі є і злі люди, і це небезпечно для тварин. Організувати процес перевірки якості кормів складно і ресурсоємно, тому ми надаємо перевагу перевіреним постачальникам.

Ні, освітня частина програми є обов’язковою.

Ні. Наші вольєри спроєктовані з урахуванням особливостей процесу реабілітації, в них є сховки та грамотне планування ландшафту. Не дивлячись на те, що це контрольоване середовище, наші тварини мають свободу вибору та, якщо хочуть, уникають зорового, запахового чи аудіального контакту з відвідувачами.

Не маленька, а адекватна її стану. Чада дуже стара ведмедиця, у неї є проблеми із опорно-руховим апаратом та зором.
Тому, щоб вона (чи інші тварини, які привчаються до відкритих вольєрів) не могла нашкодити собі під час водних процедур, у наших адаптаційних вольєрах встановлені штучні водойми невеликого об’єму.

Щоб створити адекватні умови для утримання крупних хижих ссавців, потрібні значні фінансові та людські ресурси, компетентність. В наявних в Україні центрах реабілітації вже утримуються біля 80 ведмедів. Вдвічі більше знаходяться в поганих умовах (і це тільки ведмедів!) і постійно з’являються нові. Просто взяти і (с) забрати всіх тварин із поганих умов силами ентузіастів, на жаль, неможливо.
Тому значну частину нашої праці складає освіта громадськості та робота із законодавством з метою комплексного вирішення проблеми.

Ні. Добре, коли не заважає.

Бо це дороговартісний проєкт, який потребує значного (для нас) залучення коштів. Ми не маємо можливості витрачати на це гроші зараз.

Ареал бурого ведмедя в природі покриває Голарктику: від лісів до кам’яних пустель, трав’яних схилів з чагарником, тундри та високогір’я.
Тобто, це міф, що ведмеді живуть тільки в лісі з тридцятиметровими ялинками. Важлива не кількість дерев у вольєрах, а те, як спланований ландшафт.
Зазвичай, щоб озеленити територрію треба декілька років. Та навіть якщо вам пощастило і у вольєрах одразу ростуть секвойї та дуби — треба розуміти, що багато дерев ведмеді знищать за короткий проміжок часу. А ще доведеться спиляти частину, аби вони не падали на огорожу і був доступ по всьому периметру.
Тож давайте відрізняти те, що подобається нам і те, що є потребами тварин.

Це не Форт-Нокс, але Так. Це найбільш безпечний тип конструкцій. Все збудовано за міжнародними стандартами. В нас сталева сітка, сталеві стовпи, антипідкопна система, електрична огорожа та буферна зона із бетонним забором.

Кожного дня їх оглядають робітники. Для цього є ветеринарний тренінг — привчання показувати зуби та лапи на позитивному підкріпленні за смаколик. Це дозволяє уникнути анестезії. Якщо проблема серйозна, ветеринари роблять седацію, анестезію і лікують.

Так, ми знаходимось на спільній території, працюємо, як автономні, але дружні проекти.

Ознайомитись з правилами поводження в місцях існування ведмедів можна за посиланням: https://savewild.org/about-bear-safety/

Ви можете безкоштовно скачати pdf нашої колективної монографії за посиланням: https://savewild.org/brown-bear-in-ukraine/

Ні. Ареал бурого ведмедя в природі покриває Голарктику: від лісів до кам’яних пустель та високогір’я. Це дуже витривала тварина, яка завдяки фізіологічним адаптаціям здатна витримувати температури від -50°C до +50°C.
В наших вольєрах ведмеді мають змогу охолоджуватись у штучних водоймах, барлогах, високій траві та риють собі тимчасові сховки у ґрунті.

Ми соціалізуємо їх залежно від віку, статі та ваги. Хтось може жити разом, комусь потрібний власний простір. В природі ведмеді живуть одиночно. В Притулку вони спілкуються через сітку — бачать одне одного, чують, бігають наввипередки і навіть чухають вушка та цілуються. Але захищені при цьому від серйозних конфліктів бар’єрами.

Умови утримання диких тварин в Україіні регулюються Порядком утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах, з яким ви можете ознайомитись за посиланням:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1384-10#Text

1. Напишіть нам у соціальні мережі з детальним описом локації та тварин, яких ви бачили. За можливості, зробіть фото-, відеофіксацію. Ми поширимо цю інформацію серед колег. / Але, будь-ласка, не тіште себе сподіваннями, що хтось негайно врятує цю тварину. Наші можливості не безмежні.
2. Подайте скаргу у Держекоінспекцію: https://www.dei.gov.ua/
3. Якщо тварин(у) утримують у ресторані, подайте скаргу у Держпродспоживслужбу за порушення санітарних норм: https://consumer.dpss.gov.ua/e-form/
4. Розповсюдьте по доступних для вас каналах інформацію, що в цій локації утримують тварин(у) в неприйнятних умовах. Залиште поганий відгук на GoogleMaps.
5. Якщо відносно тварин(и) чинять жорстоке поводження (особливо в присутності неповнолітніх 😉), викликайте Національну поліцію для реєстрації кримінального правопорушення за ст. 299 ККУ.

Це залежить від наступних факторів:
1) чи є у нас або наших колег (інших центрів реабілітації) місце для тварини;
2) чи згодні власники віддати тварину добровільно, або ж є активісти, які будуть добиватись конфіскації.

Гелікоптера з зооспецназом немає ні в кого, тож дуже сумно чути образи в наш бік, коли ми ми не рушаємо того ж дня після отримання повідомлення про нового ведмедя в біді. Зазвичай ми вносимо тварину в базу, формуємо чергу і обмінюємось інформацією з іншими притулками – Синевиром, Домажиром та активістами, які нам допомагають. Далі – як вже вийде.

Інколи боротьба за ведмедя триває роками, а інколи все відбувається за лічені дні в екстремально швидкі терміни.