Автори: Марина Шквиря, к.б.н., Єгор Яковлєв, к.б.н.
Oh-oh, is this the world we created?
We made it on our own
Is this the world we devastated, right to the bone?
Queen, 1984
Як ви ставитесь до утримання вдома рептилій, амфібій, комах, павукоподібних тощо?
Ми звикли сприймати цих тварин як елемент оточення. Вони стають частиною інтер’єру, улюбленцями, екзотичним аксесуаром для фотосесій, а інколи так починається справа життя і перший інтерес до біології в багатьох дітей пов’язаний саме з черепашкою з пташиного ринку. Та чи нормальна це практика?
Відповідальна герпетокультура та тераріумістика, коли вона дійсно відповідальна, загалом дає можливість накопичувати досвід тисяч любителів та кіперів і створювати рекомендації з утримання, забезпечення гарного благополуччя і розведення цих тварин в неволі. Без цього досвіду навіть професійні зоопарки та розплідники, що працюють з програмами відновлення диких популяцій рідкісних видів та збереження видів і цілих екосистем, не впоралися б. Інколи ці види зберігаються лише в неволі, бо їхнє природне середовище винищується скаженими темпами, а видове різноманіття занадто велике, щоб професійні установи покрили запити на роботу з усіма видами.
Тільки завдяки зусиллям ентузіастів та спеціалістів із більше ніж трьох десятків зоопарків, Фонду охорони дикої природи Даррелла та Лондонського співтовариства зоологів вдалось врятувати одну з найбільших амфібій у світі, гігантського канавного свистуна, або гірського курча (Leptodactylus fallax), який майже зник через браконьєрство та споживання у їжу місцевим населенням, знищення місць його мешкання, та занесений фермерами разом з паростками бананів у природу хітридієвий гриб, який винищував неповоротких осілих амфібій. Стабільна популяція зараз існує лише у умовах неволі та періодично підживлює популяцію у природі, поки основні зусилля направлені на подолання викликів пов’язаних із природними катаклізмами та безвідповідальним природокористуванням.
На перший погляд, подібні тварини не потребують величезних та коштовних вольєрів (за винятком крокодилоподібних, вараноподібних та деяких інших таксонів), більшість не несуть небезпеки для власників (окрім отруйних тварин), їхні біологічні потреби загалом можна повністю покрити в штучних умовах. Ціна входу в хобі доступна пересічному громадянину і в найбільш примітивному варіанті зовсім безкоштовна: виловлений на найближчій галявині богомол живе у банці від огірків та поїдає мух.
Не жарт і не утрирування. Оригінальний підпис до фотографії: «Ідеальна домашня тварина, самиця богомола, яка прийшла до нас сама і залишилася жити в квартирі». Авт. Medveshonok
Більшість видів в неволі не є рідкісними чи вимираючими, вони масові, повсюдно оточують нас, легко розмножуються, їх тяжко вбити некомпетентним утриманням, часто це декоративні морфи, створені селекцією. Більшість з них і справді проводить своє життя в природі приблизно так само, як в домашньому тераріумі – або закопавшись в ґрунт/підстилку, сидячи під корою, або вигріваючись на сонці (під інфрачервоною лампою), або повзаючи по рослинності на невеликі відстані чи плаваючи у водоймах, часто крихітних. На великих числах, це створює небезпечну ілюзію, що тварини несуть суто утилітарну функцію, не мають суб’єктності та права на незалежне існування та самостійний вибір, ними можна вільно розпоряджатись для задоволення потреби бути щасливим. Невідомим є число тварин, які щоденно гинуть від некомпетентного утримання, і це маскує масштаби впливу на природу.
Зрештою, утримання рідкісних або видів з високими вимогами до утримання потребує досвіду, коштів і певного рівня компетенції, який набувається на менш вартісних тваринах.
Саме ці, «прості» види часто стають першими улюбленцями в родині. Імідж видів загалом втрачає демонічність і павуки чи ящірки вже не викликають огиду чи страх, а натомість захоплення. Діти, що опікуються вдома змією, не бігають з палицею за вужом, а вчаться навичкам кіпера. Адже підстилка, лампи, фільтри, вирощування корму, створення градієнту температур, збереження кладки – це все стимулює вчитися і дізнаватись багато нового. І багато чудових спеціалістів прийшло у науку та природоохорону завдяки цьому хобі. Але не завжди це хобі сприяє захисту.
Президент Асоціації власників рептилій США Ендрю Вятт у 2009 році під час обговорення законопроекту про включення змій-констрикторів роду Python до числа шкідливих тварин, повідомив1, що тільки легальний оборот у індустрії відповідальної герпето- та амфібіокультури складав три мільярди доларів на рік (що включає повний комплекс з обслуговування та продажу тварин) із поповненням бюджету країни податками у 1.6 мільярди доларів щороку, кожне двадцять п’яте (!) домашнє господарство утримувало щонайменше одну рептилію, а на території США у приватному утриманні знаходилось біля чотирьох мільйонів Боа та Пітонів.
А що в Україні? Розглянемо на прикладі рептилій.
Відповідно до відкритої бази даних CITES2 з 1991 по 2022 роки включно:
- було імпортовано до України 67844 живих рептилій, які належать до 159 видів (62 родів), 11 з яких належать до Додатку I, 8 — до Додатку III (з аналізу були видалені випадки, коли тварини походженням з України повертались до України після циркових гастролів (116 особин));
- було експортовано з України 469247 живих рептилій, які належать до 116 видів (44 родів), 7 з яких належать до Додатку I, 4 — до Додатку III.
З ввезених до України рептилій, 38815 особин було виловлено в дикій природі, ще 7781 імпортовану особину було зібрано в природі у вигляді яйця та вирощено в штучних умовах для експорту. З вивезених з України рептилій, 167468 особин було виловлено в дикій природі інших країн для реекспорту, ще 5138 особин було зібрано в природі у вигляді яйця та вирощено в штучних умовах для реекспорту через Україну.
Обсяги операцій імпорту (знизу) та експорту (зверху) рептилій через територію України. Верхня (чорна) цифра – клькість тварин, нижня (синя) цифра – кількість видів. Діаграми створено відповідно до таблиць нижче.
| Категорія походження тварини відповідно до Конвенції CITES | Імпорт в Україну | Експорт з України |
| C – розмножена в неволі | 18633 | 163195 |
| W – виловлена в природі | 38815 | 167468 |
| R – вирощена у контрольованому середовищі, взята у вигляді яєць або молодих особин з дикої природи, де в іншому випадку вони мали б дуже низьку ймовірність дожити до дорослого віку | 7781 | 5138 |
| F – народжені в неволі | 2470 | 129707 |
| I – конфіскована або вилучена | 42 | 3651 |
| D – тварини з Додатку I, розведені в неволі для комерційних цілей | 61 | 22 |
| O – тварина отримана до того, як на неї поширилися положення Конвенції | 13 | 2 |
| U – невідоме | 29 | 41 |
| Категорія призначення експорту тварини відповідно до Конвенції CITES | Імпорт в Україну | Експорт з України |
| B – розведення в неволі або штучне розмноження | 54 | 12 |
| M – медична мета (включно з випробуваннями) | 7 | 0 |
| P – особисте | 62 | 194 |
| Q – для цирку або пересувної виставки | 371 | 647 |
| T – комерційна мета | 67180 | 467260 |
| Z – для зоопарків | 113 | 0 |
| S – наукова мета | 0 | 40 |
Цікавим є те, що серед експортованих за межі України видів, батьківських особин 36 видів (а це 8253 експортованих тварин загальною орієнтовною вартістю 5.6 млн доларів США) офіційно не було ввезено на митну територію нашої держави.
«Рекордсменкою» серед переміщень з комерційною метою є степова черепаха (Testudo horsfieldii), всього з України було офіційно переміщено 328745 особин, (162676 реекспортованих виловлених у природі тварин) що при вартості на кінцевому споживачі в 150 доларів США за тварину складає при грубому розрахунку біля 50 млн доларів США прибутків. Загалом, з 1990 по 2020 роки Узбекистан, Казахстан та Таджикистан вигребли із природи задля комерції мінімум 1330083 степових черепах цього виду. Друге місце за єменським хамелеоном (Chamaeleo calyptratus), – 75564 переміщених з України особин загальною вартістю біля 9.5 млн доларів США.
Зауважимо, що підрахунок заснований на заявленій кількості тварин для експорту, і у випадку відсутності такої — на заявленій кількості тварин, що приїхали на митну територію імпортера. Тобто, неможливо врахувати успішність транспортування тварин до місця призачення, точно невідомо, скільки з них гине під час відлову у природі/збору яєць/дороги і обсяги обороту, скоріше за все, набагато більші. Тварини виловлені у природі мають більшу цінність, і в зв’язку з цим постає питання, скільки тварин насправді були розмножені для експорту у герпетокультурі України, і чи не є вони прихованим реекспортом чи контрабандою, нібито розмноженими в неволі ФОП-ами–підрядниками.
Запит ринку неймовірний. Щоб покрити попит, очевидно потрібне браконьєрство чи відносно легальний відлов у великих масштабах. Особин, яких привезли з природи контрабандою, прикривають паперами розплідників, підробляючи дані про реальні темпи розмноження. Друге-третє покоління часто не проблема легалізувати, навіть, якщо перше привезли в кишені з Мадагаскару. Країни третього світу ставляться до тварин, як ще до одного ресурсу, який можна реалізувати і за певний внесок грошовими одиницями місцеві міністерства радо погодять будь-яку квоту на вилов в природі та погодять експорт в межах Конвенції. Як відбувалось, наприклад на Мадагаскарі: з 1990 по 2020 роки з острова, який втратив більше половини лісів та переживає стрімке скорочення біорізноманіття, було «легально» вивезено більше 30000 живих рептилій для комерції та цирків. Варто зазначити, що процес вилову диких тварин є травматичним для природи, оскільки більшість ловців не кваліфіковані науковці, а пересічні місцеві мешканці, які задля прибутку знищують місця їх мешкання3.
Країни з розвиненими економіками задешево вигрібають все це, заробляючи пізніше вже в легальному полі своїх держав. Навіть там, де все максимально цивілізовано, зарегульовано та ліцензовано – певна частина колекцій зоопарків, розплідників, приватних колекцій завжди має сумнівне походження. І точно мало хто хвилюється за інбридинг чи смертність. Розплідники, перекупники, транспортні компанії – всі співають про відповідальну тераріумну культуру, а тишком-нишком заробляють гроші, закриваючи попит без зайвих сантиментів. Адже бізнес має приносити дохід. Тільки на фонових видах для масового утримання не заробиш. А програми з відновлення видів взагалі не приносять кошти, а потребують їх. Бджоли не бувають проти меду.
Загалом у світі, тільки відносно відловлених в природі задля цирків та комерційної мети рептилій з 1990 по 2020 роки включно було видано 44651 сертифікат CITES на експорт 14893427 особин. За той самий період, лише 39739 виловлених у природі та 49672 розмножених в неволі рептилій було переміщено для зоопарків, наукової мети, реінтродукції у природу (ще 1302 тварин було транспортовано з такими ж метами, але їх походження невідоме). Тобто, за 30 років в усьому світі лише 0.61% рептилій було переміщено між кордонами задля природохоронних цілей. Натомість, біосфера збідніла на мінімум 15 мільйонів хребетних тварин задля втіхи комерсантів, натуралістів-«любителів природи» та самотніх людей, яким конче потрібно мати зручного хатнього улюбленця. Рятують види, аж гай шумить.
З усіх видів рептилій, оборот лише 8% регулюється Конвенцією CITES, тобто торгівля 92% видів не контролюється і не регулюється на міжнародному рівні4. Великий бізнес має величезний матеріальний та людський ресурс, швидко орієнтується та пристосовується, і спеціалізується на видах, які знаходяться під загрозою зникнення, були нещодавно описані, повторно відкриті або ще не описані науково, і встигає винищувати тварин виловом швидше, ніж міжнародна спільнота починає їх охороняти (як, наприклад, було із бірюзовим карликовим геконом, Lygodactylus williamsi, ендеміком Танзанії).
Любителі починають з простих масових видів, але разом з тим цікавість до сфери росте і бажання придбати в колекцію новий, складний, рідкісний вид переважає всі хвилювання про охорону природи та законність його придбання.
Масовість утримання та недостатність емпатії через гігантську різницю в поведінці та біології між нами – теплокровними, що постійно виявляють емоції, активно взаємодіють з середовищем і викликають емоційний зв’язок, та рептиліями, амфібіями, комахами чи павукоподібними, чий спосіб життя та когнітивні можливості інші. І ось ми вже бачимо закинутого еублефара в банці на тумбочці, що повільно помирає на очах у родини, яка навіть не розуміє цього. Бачимо аніматорів чи фотографів зі зміями в холодному приміщенні, що пропонують торкнутись, погратись, зробити селфі, як з предметом. Бачимо звичні новини про конфіскат на митниці – тисячі тварин в пластикових пляшках, з яких доїхала третина. І підтримуємо цей рівень байдужості.
Ніхто всерйоз не думає про дику природу – про популяції, що знищують відловом, про ризики привнесених захворювань для рідкісних вразливих популяцій, про чужорідні види, що потрапляють в природу з неволі і знищують місцеві екосистеми та конкурують з місцевими видами, витісняючи їх, про наслідки для вразливих екосистем загалом.
Чи ви погана людина, якщо у вас вдома черепаха? Ні. Просто станьте відповідальним. Під час придбання тварини перевірте справжність її документів про походження, Дізнайтесь про вимоги до утримання, про законність набуття у власність, про походження тварини, про збереження в дикій природі, навіть про те, що ви пишете, коли постите вашого улюбленця в інстаграм. Всі наші дії мають наслідки. Нехай ваші будуть добрими.
Використані посилання
- 1. Andrew Wyatt (2009) Testimony, United States Association of Reptile Keepers (USARK). Committee on the Judiciary, Subcommittee on Crime, Terrorism, and Homeland Security ↩︎
- 2. https://trade.cites.org/ ↩︎
- 3. Breck Bartholemew (1994), Intermontanus 3(1). Utah Herpetological Society. Reprinted from the International Iguana Society’s Iguana Times, 1, 2-6 ↩︎
- 4. Auliya, M., et al., Trade in live reptiles, its impact on wild populations, and the role of the European market, Biological Conservation (2016), http://dx.doi.org/10.1016/j.biocon.2016.05.017 ↩︎
Сподобалась стаття? Підтримайте наш проект!
