У 2012 році за участі фонду «Four Paws Intl.», Австрія, був створений притулок для ведмедів під назвою «Надія».

У 2018 році притулок перейшов під управління нашого Міжнародного благодійного фонду «Збережи дикість», створеного в Україні, та отримав нову назву «Біла скеля».

Мета створення нашого притулку (реабілітаційного центру) – порятунок ведмедів, які страждають від людської жорстокості, їх реабілітація та лікування після цирків, притравочних станцій та звіринців, пожиттєве утримання або передача іншим реабілітаційним центрам.

З моменту створення у притулку пройшли реабілітацію вже десять ведмедів. П’ятеро з них переїхали до наших партнерів у Ведмежий притулок «Домажир» (Львівська область). Інші п’ятеро – Михасик, Любочка, Синочок, Чада та Мальвіна – живуть у Білій скелі.

За програму реабілітації ведмедів та їхній раціон відповідають ветеринари, зоологи та кіпери реабілітаційного центру. Кожного дня кіпери ховають корми по вольєрах, аби стимулювати природну поведінку ведмедів – бігати, шукати, рити, плавати та лазити.

Зазвичай, Біла скеля є відкритою для відвідування протягом усього року. Так, до жовтня 2020 року її відвідувало до семи тисяч людей щорічно.

У жовтні 2020 року притулок переїхав з Житомирщини до Київської області.

У серпні 2021 року ми знову відкрились для відвідувань.


УВАГА!

Притулок зачинено для відвідування на час зимового сну.

Зустрінемось у березні! А поки слідкувати за життям ведмедів можна у наших сторінках у соціальних мережах.


АДРЕСА ПРИТУЛКУ


НАШІ ВЕДМЕДІ

МИХАСИК

Наш Михасик приїхав до нас у віці трьох років у 2017 році аж з Хмельницької області, де він жив у крихітній металевій клітці. Сидів він там у темряві один серед металу. Він ще зовсім молодий – підліток. Перший день він довго вагався чи виходити йому назовні з боксу, настільки він звик до неволі. А потім розігнався і помчав. Перший раз у своєму житті бігав і пірнав у ставок. Зараз він освоїв вольєр і живе тут не сам. Адже роком пізніше до нас привезли двох циркових ведмедів – Любочку та Синочка. Михась – не найхоробріший в світі ведмідь, тож зазвичай він всюди ходить з Любою. Взимку він спить у барлогу, а влітку любить плавати. Михасик стерилізований, бо ми хочемо, щоб ведмедів в неволі ставало менше, а не більше. А ще так легше знайти йому компанію.


ЛЮБОЧКА

Наймолодша наша дівчинка. Люба приїхала до нас у 2018 році із цирку дворічною і дуже застресованою, адже цирк надзвичайно руйнує психіку ведмежатам. Спочатку вона постійно ховалась. А потім трошки звикла, і ми познайомили її з Михасем. Люба боялась Синочка, з яким її разом привезли з цирку, адже той дорослий і небезпечний для неї. А от Міша – майже ровесник і друг. Люба дуже допитлива. Вона постійно перевіряє всі схованки – чи не лишилось десь щось смачненьке. Взимку вона спить у барлозі з Михасем. Її хутро виглядає вже добре – подіяла правильна дієта. І характер став спокійнішим. Люба полюбляє рибку і помідори. Але завжди не проти поділитись з Мішою.


СИНОЧОК

Синочок – дорослий ведмідь, колишній циркач, що провів у клітці та на манежі 8 років та приїхав до нас у 2018 році. Він має дуже спокійний і гарний характер, як у лабрадора. Синочок завжди знаходить собі, чим зайнятись – то грається палкою, то плаває, то лазить по конструкціях. В нього були проблеми з зубами, тож перше, що ми зробили – запросили ветеринарів-стоматологів з Дніпра та Німеччини і вони полікували Сину посмішку. Спочатку він був дуже наляканим і не хотів виходити у вольєр аж два тижні. Але тепер він все знає навколо і відчуває себе хазяїном.


ЧАДА

Чада – найстарша у Притулку. Чаду знайшли активістки в промисловій зоні сіла Білогородка. Там вона прожила 7 років, а до цього все життя “працювала” в Укрцирку. Ще два роки Чада чекала своєї черги у приватному звіринці, щоб потрапити до нас . Отже, у Білу скелю вона приїхала у 2019 році вже дуже старенькою, 21-річною. І лише в такому поважному віці нарешті почала жити справжнім ведмежим життям. Чада належить до дуже рідкісного підвиду бурого ведмедя – тянь-шанського. Їй нелегко догодити в їжі, бо навіть серед мандаринів вона обирає найсолодші.


МАЛЬВІНА

Мальвіну врятували в 2020 році у віці п’яти років із жахливого звіринця, де вона жила у транспортній клітці. Вона крихітна та струнка, адже це білогрудий гімалайський ведмідь. Зазвичай гімалайські ведмеді мають великі округлі вуха, але наша Мальвінка втратила їх ще в дитинстві через жахливі умови утриманн. Вона дуже допитлива, любить лазити і обожнює апельсини. Гімалайці це мавпочки серед ведмедів. Вони класно лазають та вправно маніпулюють предметами.


ПРИТУЛОК У WEB