15 жовтня 1978 року в Парижі в штаб-квартирі ЮНЕСКО було урочисто проголошено Загальну декларацію про права тварин.
Текст, переглянутий Міжнародною лігою прав тварин у 1989 році, був представлений Генеральному директору ЮНЕСКО в 1990 році та оприлюднений того ж року.

ПРЕАМБУЛА
Враховуючи, що Життя єдине, всі живі істоти мають спільне походження та урізноманітнилися в ході еволюції видів;
Враховуючи, що всі живі істоти мають природні права, і що будь-яка тварина з нервовою системою має особливі права;
Враховуючи, що зневага до цих природних прав і навіть просте ігнорування ними завдає серйозної шкоди Природі та спонукає людей вчиняти злочини проти тварин;
Вважаючи, що співіснування видів передбачає визнання людським видом права інших видів тварин на життя;
Вважаючи, що повага людей до тварин невіддільна від поваги людей один до одного;

Цим проголошується, що:


Стаття 1
Усі тварини мають рівні права на існування в контексті біологічної рівноваги. Ця рівність прав не затьмарює різноманіття видів та індивідів.

Стаття 2
Життя будь-якої тварини має право на повагу.

Стаття 3

  1. Тварини не повинні піддаватися поганому поводженню або жорстоким діям.
  2. Якщо необхідно вбити тварину, то це повинно бути миттєво, безболісно і не викликати страждань.
  3. До мертвої тварини потрібно ставитися порядно.

Стаття 4

  1. Дикі тварини мають право на свободу жити та розмножуватись у своєму природному середовищі.
  2. Тривале позбавлення свободи диких тварин, полювання та рибальство, що практикуються як розвага, а також будь-яке використання диких тварин з причин, які не є життєво важливими, суперечать цьому основному праву.

Стаття 5

  1. Будь-яка тварина, яка залежить від людини, має право на належне утримання та догляд.
  2. За жодних обставин її не можна покидати або вбивати безпідставно.
  3. Усі форми розведення та використання тварин повинні поважати фізіологію та поведінку, характерні для виду.
  4. Виставки, шоу та фільми за участю тварин також повинні поважати їхню гідність і не повинні включати жодного насильства.

Стаття 6

  1. Експерименти на тваринах, що спричиняють фізичні чи психологічні страждання, порушують права тварин.
  2. Необхідно розробити та систематично впроваджувати методи заміни.

Стаття 7
Будь-яка невиправдана дія, пов’язана зі смертю тварини, і будь-яке рішення, яке призвело до такої дії, є злочином проти життя.

Стаття 8

  1. Будь-яка дія, що ставить під загрозу виживання дикого виду, і будь-яке рішення, яке призвело до такого акту, прирівнюється до геноциду, тобто злочину проти виду.
  2. Знищення диких тварин, забруднення та знищення біотопів є актами геноциду.

Стаття 9

  1. Специфічний правовий статус тварин та їхні права мають бути визнані законом.
  2. Захист і безпека тварин повинні бути представлені на рівні державних організацій.

Стаття 10
Освітні та шкільні органи повинні забезпечити, щоб громадяни з дитинства вчилися спостерігати, розуміти та поважати тварин.