Lord let my son live long enough to see that mountain torn down
Austerity Blues – A Silver Mt. Zion
У суті людини, як соціальної істоти, закладено бажання вражати інших людей. Приємними бонусами до захвату глядачів йдуть грошова винагорода, ріст у соціальному статусі та протекція від влади. І, як будь-яка сфера діяльності людини, мистецтво вражати інших людей знаходиться під тиском конкуренції.
Вже ніхто не згадає перших людей, які «впрягли» тварин до дійства вистав, проте всі знають про Античний Рим 1. Задля демонстрації могутності, військової потуги, багатства, римляни витрачали шалені гроші та тягнули до Цирку тисячі тварин. Відповідно до сценарію, леви їли християн, а навчені слони танцювали на арені Колізею 2. Імперія Римлян пала, але традиція лише вкорінилась та поступово через віки набула масового характеру.
Комерційний цирк із тваринами, яким ми його знаємо, остаточно набув своїх рис у Північній Америці наприкінці 19 сторіччя завдяки Фінеасу Барнуму у вигляді «Американського Музею» 3: тварини виконували трюки, у Музеї постійно діяв звіринець. Містер Барнум був також тим, хто пробив дно у якості життєвої позиції та моралі. На виставах у Музеї саме задля втіхи відвідувачів змій годували живими кроликами.
На території ж сучасної України здавна були популярні мандрівні скоморохи з приборканими ведмедями 4, а з 18 сторіччя глядачів збирали вистави із участю тварин на більш-менш стаціонарному Київському контрактовому ярмарку.
Ведмеді в колесі експлутації між niedżwiednicy 5 (ксилографія, Ілюстрований тижневик, 1865) та ряженими (Франц Рісс, «Скоморохі в дєрєвнє», 1857).
Tamtejsi Rusini małe niedźwiadki z legowisk, gdy srogiej matki nie ma, porywają, dopóki siły im braknie w ciele niedojrzałym albo słabym mięśniom przyrodzonej krzepy. Poskramia się pojętne misie różnymi sztukami i na różne sposoby tresuje. Siła rozumu słucha, zmyślności się poddaje, dzika moc ulega ziemskiemu bogu. Zmuszane są klaskać w takt i uczone, żeby tańczyć do wtóru głośnej piszczałki. Oto harmonia dźwięków porusza serca zwierząt i skłania je do tanecznego ruchu. Niedźwiedzie z wielkim zapałem słuchają melodii, świętej muzyce ulega dziki zwierz. Uczą się wzorem człowieka rozmaitych sztuczek, niepomne swej siły i swej natury. Powstają na rozkaz z pyskiem wyciągniętym do góry, z postawy ludzi przypominają. Ruszając pośladkami, naśladują rozpustne tańce, kiedy hula swawolna zgraja.
Місцеві русини викрадають маленьких ведмежат з їхніх лігвищ, коли їхньої лютої матері немає, доки їм не вистачає сили в незрілому тілі або слабким м’язам природної сили. Приборкуєть тямуще за допомогою різних прийомів і дресирують різними способами. Сила розуму кориться, вона підкоряється винахідливості, дика сила підкоряється земному богу. Їх змушують плескати в такт і вчать танцювати під звуки гучних сопілок. Гармонія звуків зворушує серця тварин і закликає їх танцювати. Ведмеді з великим ентузіазмом слухають мелодію, священній музиці піддаються дикі тварини. Як і люди, вони вчаться різним трюкам, не звертаючи уваги на свою силу та природу. Вони встають за командою з піднятою мордою, своєю поставою нагадуючи людей. Рухаючи сідницями, вони імітують розпусні танці, коли натовп шаленіє.
Себастіан Кльонович, «Роксолянія», 1584, рядки 721-740
Використання ведмедів у пересувних виставах свого часу набуло таких масштабів, жорстокості до тварин і небезпеки для людей, що поступово їх заборонили що у Речі Посполитій, що у Російській Імперії. Хижаків було дозволено використовувати тільки у стаціонарних цирках.
У 1903 Петро Крутіков відкрив найбільший у Європі кінний цирк «Гіппо-Палас», на арені якого виступали не тільки коні, а й дресировані хижі тварини 6. радянський союз згодом вивів у абсолют парадигму «тварини на службі у людей» і хижаки під керівництвом ТПО «Союзгосцирк» «розважали» вже радянських глядачів у потворних виставах «Ведмеді-вершники» або «Тигри-вершники».
Згідно із невмолимими законами природи, «ніщо не виникає з нічого». Після розвалу радянського союзу, український цирк із тваринами втратив у розмаху проте зберігав інерцію завдяки традиції споживати непотріб. Із зростанням свідомості громадян і тиску податкової системи, виникли суто характерні риси: стаціонарні цирки відмовились, не враховуючи виключення, від утримання на балансі диких (крупних, хижих) тварин і перейшли на послуги підряду із фізичними особами-підприємцями. Немає тварин на балансі – немає тиску совісті та хейту за умови утримання.
Тиск громадянського суспільства, євроінтеграція згодом вимусили владу окремих великих міст заборонити розміщення на своїй території пересувних звіринців та шапіто, а у 2017 році були внесені зміни до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», які їх фактично забороняли 7. Почалась розробка законопроекту про заборону видовищних заходів із тваринами 8 9.
Втрати у прибутках та контрактах боляче вдарили по представникам циркового «малого бізнесу».
Синочок та Любочка
Сім’я циркових артистів із Ніжина (Чернігівська область) приділила п’ятнадцять років життя виступам із тваринами і утримували на приватному подвір’ї невеличкий звіринець. Родзинкою шоу Євген та Валентина вибрали саме ведмедів, для демонстрації у номері «Вечорниці із ведмедями».
Це чудово розуміють сучасні молоді батьки і з великим задоволенням приводять своїх дітей на всі циркові програми. Адже циркова арена чи не єдине місце, де діти зможуть на власні очі побачити мавпочку чи лисицю, ведмедя чи єнота. А великі екзотичні тварини викликають справжній вибух захоплення у маленької публіки.
«Леви, ведмеді та інші звірі в «Екстремальних забавах», 18.03.2016, ресурс «Фотографії старого Львова»
Синочок (Синок) народився 25 лютого 2010 року у невідомих нам власників і потім прожив вісім років у родини циркових артистів, Валентина та Євген вигодували його власноруч. Ведмедя використовували для шоу, вистав, він виконував еквілібристські трюки та їздив на велосипеді. Все життя було на колесах. А його домом була металева клітка у чотири квадратних метри, яку хазяї збудували у тому ж приватному подвір’ї.
Частиною вистави «Вечорниці із ведмедями» була демонстрація «байстрюка», якого зазвичай грало ведмежа. Кількамісячного малюка виносили на сцену, проносили по колу та давали торкатись глядачам. Оскільки ведмежата ростуть швидко, для вистави щороку використовували інших. Любочка (Любаша) на початку «кар’єри» грала саме таку роль, але запала до душі артистам і вони лишили її собі. Любонька народилась в зоопарку на Волині 30 січня 2016. За жорстокою логікою, задля продажу її відлучили у матері у надто малому віці. Відомо, що Любочка – сестра Насті, яка зараз мешкає у Ведмежому притулку Домажир 11.
Любі було дуже важко. Вона була в постійному стресі тому що її відлучили від матері занадто рано, а ще поруч в сусідній клітці жив дорослий ведмідь і Люба його боялась. Ведмежата проводять з мамою в природі два-три роки і уникають чужих дорослих ведмедів, які в природі їх можуть вбивати.
На щастя, власники не змогли продовжувати вистави з хижаками і 17 вересня 2018 року добровільно передали нашому Фонду на утримання обох ведмедів, якими володіли на той момент. Парадоксально, але хазяї тварин відчували сильну емоційну прихильність до тварин, особливо до Синочка. У Євгена від стресу та напруження в момент юридичної передачі тварин відбувся нервовий зрив.
Але, на нашу думку, любов та неосвіченість ні в якому разі не легітимізують насилля над природою та тваринами та спотворення їх суті.
Вольєри, у яких мешкали Любочка та Синочок, Ніжин, 2018 рік, фото: БО «МБФ «Збережи дикість»
Коли ми побачили Любу вперше — вона постійно кричала і билась о грати. І навіть після років життя у Білій скелі, ми спостерігаємо у Любочки стереотипні розлади поведінки. Люба спочатку всього боялася і постійно ховалась в барліг. А потім ми соціалізували її з Михасиком. Дотепер щаслива парочка живе разом. Михасик стерилізований, адже ми не розмножуємо ведмедів, проте це не заважає коханню.
Люба виявилась леді з сталевим характером і виросла у вільну і красиву ведмедицю.
Ветеринари виявили у Синочка серйозні проблеми з серцем внаслідок життя у тісному вольєрі. Він також пошкодив собі зуби через металеві грати. Тому ми приділили дуже багато уваги його лікуванню і він досі регулярно отримує підтримуючі препарати.
Після прибуття у Притулок Син не наважився вийти сам у вольєр. Йому було страшно. Тому ми дочекались запланованого візиту стоматолога і після лікування винесли його сплячим під анестезією у вольєр. Прокинувся він на траві під деревом, де вперше побачив власні дерева, траву і листя.
Як нагадування про циркове минуле, у Синочка залишилась звичка «плескати у долоні», коли він хоче від персоналу уваги, оскільки забрати ведмедя з клітки можна, а забрати клітку з ведмедя надзвичайно складно.
Ми надзвичайно щасливі кожного разу, коли вдається змінити ситуацію із утриманням диких тварин у неволі. Крок за кроком, в Україні формується активне громадянське суспільство, яке вважає неприйнятними варварські застарілі традиції. Оскільки, відношенням до тварин змалечку калібрується відношення людей до людей. Люди, як емпатичні, соціальні істоти, не можуть вирости адекватними громадянами, членами прогресивного суспільства, маючи за моральний імператив жорстоке, негуманне ставлення до інших живих істот або традицію рабства та пригнічення їх волі. Ми на наочному прикладі знаємо, що трапляється із суспільством, яке забуває про гуманізм.
Використані джерела
- https://famous-trials.com/animalrights/2604-animals-and-humans-a-brief-history ↩︎
- https://www.thedodo.com/captivated-a-brief-history-of–394381912.html ↩︎
- https://www.theatlantic.com/entertainment/archive/2017/05/how-pt-barnum-helped-the-early-days-of-animal-rights/525489/ ↩︎
- https://culture.pl/ua/stattia/skomorokhy-hlumtsi-ihrtsi-spivtsi-ta-inshi-predky-ukrayinskoyi-bohemy ↩︎
- https://www.wilanow-palac.pl/niedzwiednicy.html ↩︎
- https://tsirkova-studiya-yunist12.webnode.com.ua/products/%D1%96stor%D1%96ya-tsirku/ ↩︎
- https://24tv.ua/tsirk_bez_tvarin_shho_oznachaye_zaborona_vikoristannya_zviriv_u_shapito_n1130363 ↩︎
- https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71740 ↩︎
- https://komekolog.rada.gov.ua/news/main_news/76109.html ↩︎
- https://oso-de-oro.livejournal.com/331047.html ↩︎
- https://www.bearsanctuary-domazhyr.org/ua/our-bears/our-bears/bear-nastia ↩︎
